суботу, 21 грудня 2019 р.

освітня програма

    СХВАЛЕНО                                                  ЗАТВЕРДЖУЮ
на засіданні педагогічної ради                     Директор Котелівського НВК  - ОЗ
Котелівського НВК - ОЗ                                              ____________ 2019 року
Протокол №__ від_____2019 року                              __________ В.В. Крупник








                                              
                           

                           
                                     
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Фороснянського навчально-виховного комплексу –
філії Котелівського НВК - ОЗ
 Новоселицького ОТГ
Чернівецької області
на 2019/2020 навчальний рік
                                                                      
                                                                                                                                                                    













Форосна, 2019


І. Освітня програма І ступеня (початкова освіта)
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітня програма для 1 класу на 2019-2020 н.р. розроблена з метою виконання Закону України «Про освіту», Державного Стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87,   розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 20172029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» ,від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  складений на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (НУШ-1).

3-4 класи

Освітня програма для 3-4 класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу МОН України від 20.04.2018 № 407.
Освітня програма початкової освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік:
для 3 класу – 910 годин/навчальний рік,
для 4 класу – 910 годин/навчальний рік.
Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".
Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4 класах – 40 хвилин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.
Варіативну складову розподілено таким чином:
     Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими курсами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
     Згідно заяв  батьків для вивчення рідної мови у першому класі виділено 1 година на тиждень.
    З метою сприяння естетичному вихованню і фізичному розвитку дітей, надання  їм початкової хореографічної підготовки  виявлення нахилів і задоволення потреб дітей в рухові активності, розвинення  почуття ритму, танцювальної виразності, координації рухів, виховання художнього смаку та уміння повноцінного сприймання мистецтва танцю використовується частина навчального навантаження з фізичної культури (1 година та тиждень) на вивчення хореографії та ритміки.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, тощо.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
З урахуванням рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру згідно змін у законі "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг від 23.05.2017. №2053-VІІІ у 3-му класі організовано інклюзивне  навчання.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних  програмах.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Освітня програма закладу початкової освіти  передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
                          


 Згідно наказу  МОН України
від 21.03.2018р.     268

ДОДАТОК  № 1
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Фороснянського НВК філії  Котелівського НВК  -  ОЗ для 1 класу на 2019-2020 н.р.
 (На основі  навчального плану початкової школи з українською мовою навчання Типової освітньої програми для ЗЗСО, розробленої О.Я. Савченко (НУШ-1)

Освітні галузі
Навчальні предмети
Кількість годин на тиждень/рік
у класах


1

Мовно-літературна
Іншомовна
Українська мова

7/245

Англійська мова
2/70

Математика
Математика
4/140

Я досліджую світ

Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)
3/105



Технологічна
Трудове навчання
1/35

Інформатична
Інформатика
-

Мистецька
Музичне мистецтво
1/35

Образотворче мистецтво
1/35

Фізкультурна
Фізична культура
2/70


Хореографія і ритміка
1/35

Усього

19+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять:



Румунська  мова
1/35

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
20/700

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)
23/805


* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
** додаткова година варіативної складової відведена на вивчення  румунської мови
Завідуюча філії  НВК - ОЗ                   І.Г. Разлога




Додаток №2
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Фороснянського НВК (3 – 4 класи)
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ З ВИВЧЕНННЯМ РУМУНСЬКОЇ МОВИ
(згідно з наказом МОН України
від 20.04.2018 року  №407 НА 2019-2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Освітні галузі
Предмети
Кількість годин на тиждень у класах
3
4
Разом
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)
Українська мова
7
7
14
Румунська мова
2
2
4
Англійська мова
2
2
4
Математика
Математика
4
4
8
Природознавство
Природознавство
2
2
4
Суспільствознавство
Я у світі
1
1
2
Мистецтво
Музичне мистецтво
1
1
2
Образотворче мистецтво
+1
+1
+2
Технологій
Трудове навчання
1
1
2
Інформатика
1
1
2
Здоров’я і фізична культура
Основи здоров’я
1
1

Фізична культура
2
2
4
Хореографія і ритміка
1
1
2
Усього
22+3+1
22+3+1
44+6+2
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
-

-
-
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
23
23
46
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету
26
26
52

Завідуюча філії  НВК - ОЗ                   І.Г. Разлога




Додаток№3
 НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Фороснянського НВК  для дітей з особливими освітніми потребами ученя 3  класу Благі Максимі Андрійовичу
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ
За Типовою освітньою програмою для дітей з інтелектуальними порушеннями (Наказ МОНУ №693  від 25. 06. 18 р. таблиця 14)


Освітні галузі
Предмети
Кількість годин на тиждень у класах
3 клас
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)
Українська мова
7




Математика
Математика
4
Природознавство
Природознавство
2
Суспільствознавство
Я у світі
1
Мистецтво
Музичне мистецтво
1
Образотворче мистецтво
+1
Технологій
Трудове навчання
1
Інформатика
1
Здоров’я і фізична культура
Основи здоров’я
1
Фізична культура
2
Хореографія і ритміка
1
Усього

Корекційно - розвитальних занять
2
Розвиток мовлення
1
Індивідуальна корекція порушень розвитку
1
Соціально-побутове орієнтування
1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня (без корекційно-розвивальних занять)
23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету
26

Завідуюча філії  НВК   - ОЗ                 І.Г. Разлога
ІІ. Освітня програма ІІ ступеня
Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»., наказу МОН України від 20.04.2018 №405.
Освітня програма базової середньої освіти (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, д
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8 класу – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.
Впровадження курсів за вибором є однією з найбільш ефективних форм ідеї реалізації  освіти школярів:
   З метою сприяння розвитку пізнавальних інтересу до вивчення державної мови та свідомого опанування навчального  матеріалу за рахунок варіативної додані години на підсилення вивчення предметів інваріантної складової, а саме: української мови у 5-6 класах по 0,5 годин на тиждень;  Історії України  8 кл  - 0,5 годин на тиждень.
      З метою формування у дітей високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси, введено вивчення спецкурсу «Основи християнської етики» у 5-8 кл – по 1 години на тиждень; у  9 кл – 0,5 годин на тиждень
     З метою формування позитивних рис особистості -  ініціативності та творчості, пізнавальної самостійності та інтересу, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, життєвих і соціально-ціннісних компетентностей учня -  позитивних рис характеру у навчальному році введено курси «Фінансова грамотність» для учнів 5-9 класів по 1 години на тиждень.
 З метою розвитку природничих  здібностей учнів  та розвитку географічних  й   історичних понять  про  рідний край введено  факультатив у 6 класі «Юний географ – краєзнавець» 1 година на тиждень.
   З метою поглиблення мовної поінформованості учнів, вироблення у них наукового погляду на мовні явища, навичок активного володіння нею, термінологією та понятійним апаратом її глибокого вивчення у  9-му класі відведено  0,5  годин  на вивчення  курсу «Практикум з правопису української мови».
   Курс за вибором  «Життя рослин» у 7-му класі  передбачає поєднання знань, переконань та го­товності до безпосередньої діяльності з охорони рослинного світу.
    З метою  підготувати учнів до реаль­ного життя, допомогти їм набути практичних навичок для прийняття рі­шень у нестандартних ситуаціях, збагачувати елементарними, необхідними у повсякденному житті медичними знаннями, а також  розширити  і поглиблити  знання з профільного предмета «Біологія», введено курс за вибором  «Основи медичних знань» у 8-му класі 1 година на тиждень.
   Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п
Ключові компетентності
Компоненти
1
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2
Спілкування іноземними мовами
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3
Математична компетентність
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4
Основні компетентності у природничих науках і технологіях
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5
Інформаційно-цифрова компетентність
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6
Уміння вчитися впродовж життя
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7
Ініціативність і підприємливість
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8
Соціальна і громадянська компетентності
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9
Обізнаність і самовираження у сфері культури
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення:культурна _іж предметні_грам, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10
Екологічна грамотність і здорове життя
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване між предметні в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими  темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються  предмет та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія
Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі між предметні зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти .Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних програмах.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати між предметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.


        

РЕЖИМ РОБОЧОГО ДНЯ

Школа працює в 5-денному режимі. Заняття проводяться в одну зміну.
Тривалість уроків:
1 клас - 35 хвилин,
2-4 класи - 40 хвилин,
5-9 класи - 45 хвилин.













Додаток №4
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ
ФОРОСНЯНСЬКОГО НВК (5-9 класи)
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ З ВИВЧЕННЯМ РУМУНСЬКОЇ МОВИ
(згідно з наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 12)
НА 2019/2020 н.р.
Освітні галузі
Предмети
Кількість годин на тиждень у класах
5
6
7
8
9
Мови і літератури
Українська мова
3,5+0,5
3,5+0,5
2,5
2
2
Українська література
2
2
2
2
2
Англійська мова
3
-
-
-
-
Французька мова
-
2
2
2
2
Румунська мова
2
2
2
2
2
Зарубіжна література
2
2
2
2
2
Суспільство-знавство
Історія України
1
1
1
1,5+0,5
1,5
Всесвітня історія
-
1
1
1
1
Основи правознавство
-
-
-
-
1
Мистецтво
Музичне мистецтво
1
1
1
-
-
Образотворче мистецтво
1
1
1
-
-
Мистецтво
-
-
-
1
1
Математика
Математика
4
4
-
-
-
Алгебра
-
-
2
2
2
Геометрія
-
-
2
2
2
Природо-знавство
Природознавство
2
-
-
-
-
Біологія
-
2
2
2
2
Географія
-
2
2
2
1,5
Фізика
-
-
2
2
3
Хімія
-
-
1,5
2
2
Технології
Трудове навчання
2
2
1
1
1
Інформатика
1
1
1
2
2
Здоров’я і фізична культура
Основи здоров’я
1
1
1
1
1
Фізична культура
3
3
3
3
3
Разом
25,5+3+0,5
27,5+3+0,5
29+3+1
29,5+3
+0,5
31+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття  та консультації
2
3
3
3
2
Спецкурс «Основи християнської етики
1
1
1
1
0,5
Курс за вибором «Родинні фінанси»
1
-
-
-
-
Курс за вибором Фінансово-грамотний споживач»
-
1
-
-
-
Курс за вибором «Фінансова культура»
-
-
1
-
-
Курс за вибором «Прикладні фінанси»
-
-
-
1
-
Курс за вибором «Економіка і фінанси»
-
-
-
-
1
Факультативний курс «Юний географ-краєзнавець»
-
1
-
-
-
Курс за вибором «Музичний світ поетичного слова»
-
-
-
-
0,5
Курс за вибором «Життя рослин»
-
-
1
-
-
Курс за вибором « Основи медичних знань»
-
-
-
1
-
Гранично допустиме навчальне навантаження
28
31
32
33
33
Всього
28+3
31+3
32+3
33+3
33+3
         Завідуюча філії НВК - ОЗ                 І.Г. Разлога












































Додаток №5
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Фороснянського НВК  для дітей з особливими освітніми потребами учениці 5 класу Рубляк Ванеси В. З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ
За Типовою  освітньою програмою для дітей з інтелектуальними порушеннями    згідно з наказом МОН України № 808 від 10.06.2019 таблиця 19.1 на 2019/2020 н.р.
Освітні галузі
Предмети
Кількість годин на тиждень у класах
5




Мови і літератури
Українська мова
3,5+0,5




Українська література
2




Англійська мова
3




Румунська мова
2




Зарубіжна література
2




Суспільство-знавство
Історія України
1




Всесвітня історія
-




Основи правознавство
-




Мистецтво
Музичне мистецтво
1




Образотворче мистецтво
1




Мистецтво
-




Математика
Математика
4




Алгебра
-




Геометрія
-




Природо-знавство
Природознавство
2




Біологія
-




Географія
-




Фізика
-




Хімія
-




Технології
Трудове навчання
2




Інформатика
1




Здоров’я і фізична культура
Основи здоров’я
1




Фізична культура
3




Разом
26+3




Психомоторний та сенсорний розвиток
2




Логопедичні заняття
1




Соціально - побутове орієнтування
1




Індивідуальна корекція порушень розвитку засобами лікувальних методик
1




Гранично допустиме навчальне навантаження
28




Всього
28+3




         Завідуюча філії  НВК    -ОЗ              І.Г. Разлога






Дошкільний підрозділ працює за Базовою  програмою розвитку
дитини дошкільного віку «Дитина» (освітня програма для дітей від 2 до 7 років  наук. кер. проекту – Огнев`юк В.О., авт. колектив – Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Богданець-Білоскаленко Н.І. та ін.) – нова редакція 2015 року,  затвердженою Міністерством освіти й науки України від 08.12.2010 № 1/11-11177.
         Завідуюча філії  НВК - ОЗ                 І.Г. Разлога




Немає коментарів:

Дописати коментар

https://docs.google.com/document/d/1VjtLAKoiAX306EnMg83Ct_3qYOzOTMDUhnWf237xZuQ/edit?usp=sharing